Претензії щодо косметичних продуктів.

Кінцеві споживачі стикаються з широким спектром претензій, пов’язаних із функціонуванням, складом та впливом косметичних засобів. Оскільки косметичні продукти відіграють важливу роль у житті кінцевих споживачів, важливо забезпечити, щоб інформація, що надається кінцевим споживачам, була корисною, зрозумілою, надійною та допомагала їм приймати обґрунтовані рішення й обирати продукти, які найкраще відповідають їхнім потребам та очікуванням.

Метою заяв щодо косметичних продуктів є головним чином інформування кінцевих споживачів про характеристики та якості продуктів. Заяви є важливим способом диференціації продуктів, а також допомагають стимулювати інновації та конкуренцію.

В ЄС встановлюються загальні критерії, щоб виправдати використання заяв щодо косметики.

Основною метою встановлення загальних критеріїв є забезпечення високого рівня захисту для кінцевих споживачів, зокрема від інформації, що вводить в оману. Прийняття єдиного підходу забезпечує кращу конвергенцію заходів, що вживаються наглядовими органами. Цей підхід має також зміцнити співпрацю між національними органами, відповідальними за захист споживачів, відповідно до Регламенту (ЄС) № 2006/2004 про співпрацю між національними органами, відповідальними за реалізацію законодавства про захист прав споживачів.

Стаття 20 Регламенту (ЄС) 1223/2009 повинна застосовуватися до продуктів, що підпадають під визначення косметичного продукту у статті 2 цього Регламенту. Загальні критерії застосовуються лише в тому випадку, якщо оцінка полягає в тому, що даний продукт фактично є косметичним продуктом. Національні компетентні органи та національні суди вирішують, яку нормативну базу застосовувати в кожному конкретному випадку.

Загальні критерії повинні застосовуватися без шкоди для положень Директиви 2005/29/ЄС про недобросовісну комерційну практику торговців щодо споживачів на внутрішньому ринку, Директиви 2006/114/ЄС про оманливу та порівняльну рекламу та положень іншого чинного законодавства Союзу.

При зверненні до повідомлень кінцевим користувачам слід застосовувати гнучкий підхід, щоб враховувати соціальне, мовне та культурне різноманіття Союзу та зберігати інновації й конкурентоспроможність європейської промисловості. Такий підхід відповідає принципам, встановленим Судом Європейського Союзу, який неодноразово заявляв, що для визначення того, чи може реклама ввести споживача в оману, необхідно враховувати його очікування, беручи до уваги конкретні умови та обставини, в яких використовується реклама, включаючи соціальні, культурні та мовні фактори.

Загальні критерії повинні забезпечувати відповідність тим самим принципам на всій території ЄС.

Щоб гарантувати, що загальні критерії застосовуються з тієї ж дати, що й Регламент (ЄС) № 1223/2009, цей Регламент (ЄС) № 655/2013 повинен застосовуватися з 11 липня 2013 року.

Заходи, передбачені в цьому Регламенті, відповідають думці Постійного комітету з косметичної продукції,

Ці Правила застосовуються до заяв у формі тексту, назв, товарних знаків, зображень, малюнків або інших знаків, які прямо чи опосередковано передають характеристики або функції продукту під час маркування, маркетингу та реклами косметичної продукції. Він застосовується до всіх заяв, незалежно від використовуваного засобу або типу маркетингового інструменту, функції продукту, щодо якого подано заяву, та цільової групи.

Відповідальна особа за косметичний продукт повинна забезпечити відповідність тексту твердження, що стосується косметики, загальним критеріям, викладеним у Додатку, та відповідність документації, що міститься в інформаційному файлі продукту, яка підтверджує заявлений ефект.

Постанова про претензії щодо косметичних продуктів набирає чинності наступного дня після її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу та застосовується з 11 липня 2013 року.

Цей Регламент є обов’язковим у всій своїй повноті та безпосередньо застосовується у всіх державах-членах.

Претензії, що свідчать про те, що продукт дозволений або затверджений компетентним органом Союзу, не допускаються.

Прийнятність претензії повинна ґрунтуватися на сприйнятті косметичного продукту середнім кінцевим споживачем, який є відносно добре поінформованим, спостережливим та обережним, з урахуванням соціальних, культурних та мовних факторів ринку, що розглядається.

Твердження, які передають ідею про те, що продукт має певну перевагу, коли ця перевага полягає лише у відповідності мінімальним вимогам законодавства, не допускаються.

Якщо стверджується, що продукт містить певний інгредієнт, цей інгредієнт повинен бути присутнім у продукті.

Заяви щодо інгредієнтів, що стосуються властивостей конкретного інгредієнта, не повинні натякати на те, що готовий продукт має такі самі властивості, якщо він їх не має.

Маркетингові комунікації не повинні натякати, що висловлення думки є перевіреною претензією, якщо тільки думка не відображає перевірених доказів.

Претензії, явні або приховані, щодо косметичних продуктів повинні бути підтверджені відповідними та перевіреними доказами, незалежно від їхнього характеру, включаючи, за необхідності, експертні оцінки.

Докази для обґрунтування твердження повинні відповідати новітній практиці.

У тих випадках, коли дослідження використовується як доказ, воно повинно стосуватися продукту та заявленої користі, розроблятися відповідно до чітко визначених і правильно застосовуваних методологій (дійсних, надійних і відтворюваних) та відповідати етичним принципам.

Ступінь доказового обґрунтування повинен відповідати типу використовуваної претензії, зокрема, для претензій, щодо яких недостатня ефективність може призвести до виникнення проблеми безпеки.

Доказове обґрунтування не потрібне для явно перебільшених тверджень, які не повинні сприйматися буквально середнім споживачем (гіпербола), або для тверджень абстрактного характеру.

Вимога, що екстраполює (прямо або опосередковано) властивості інгредієнта на готовий продукт, має бути підтверджена відповідними та перевіреними доказами, наприклад, доведенням того, що інгредієнт присутній у продукті в ефективній концентрації.

Оцінка прийнятності твердження повинна ґрунтуватися на вазі доказів у всіх доступних дослідженнях, даних та інформації, залежно від характеру твердження та переважаючих загальних знань кінцевих споживачів.

Уявлення про позитивний ефект продукту не повинно виходити за межі наявних даних.

Претензії не повинні приписувати конкретні (тобто унікальні) характеристики відповідному продукту, якщо інші аналогічні продукти мають такі ж характеристики.

Якщо дія продукту залежить від конкретних умов, таких як використання у поєднанні з іншими продуктами, це має бути чітко зазначено.

Заяви щодо косметичних продуктів мають бути об’єктивними та не повинні дискредитувати ані конкурентів, ані інгредієнти, що законно використовуються в косметичних продуктах.

Твердження щодо косметичних продуктів не повинні викликати плутанину з конкуруючим продуктом.

Твердження повинні бути чіткими та зрозумілими для середнього кінцевого споживача.

Твердження є невід’ємною частиною продуктів і повинні містити інформацію, що дозволяє середньому кінцевому споживачу зробити усвідомлений вибір.