European Free Trade Association

Ключові елементи Угоди про Європейський економічний простір

Угода про Європейський економічний простір, що набрала чинності 1 січня 1994 року, охоплює всі гармонізуючі закони Союзу. Отже, узгоджене законодавство ЄС застосовується до так званих країн ЄАСТ, що беруть участь у ЄЕП: Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії.

Метою Угоди про ЄЕП є створення динамічного та однорідного європейського економічного простору на основі загальних правил та рівних умов конкуренції.

Для цілей Угоди про ЄПП надані права та обов'язки, що покладаються на держави-члени або їх державні органи, підприємства або громадян у відносинах між ними, вважаються наданими або покладеними таким же чином також на держави-члени ЄАСТ, що беруть участь у ЄПП. Це гарантує, що держави-члени ЄАСТ, які беруть участь у ЄПП, та їхні економічні оператори користуватимуться тими самими правами та обов'язками, що й аналогічні їм організації Європейського Союзу. Директиви Нового підходу та інше гармонізуюче законодавство Союзу були введені і застосовуються однаково в країнах ЄАСТ, що беруть участь в ЄЕП, а також в державах-членах. Таким чином, всі керівні принципи, що застосовуються до держав-членів, також застосовуються до країн ЄАСТ, що беруть участь в ЄЕП.

Угода про ЄЕП піддається постійним змінам відповідно до рішень Об'єднаного комітету ЄАОС в результаті змін у відповідному законодавстві Союзу. Для досягнення і підтримки єдиного тлумачення та застосування Угоди були створені Суд ЄАСТ і Орган з нагляду за ЄАСТ.

Угода про ЄЕП забезпечує тісну співпрацю між Комісією та адміністраціями держав-членів ЄАСТ, що беруть участь у ЄЕП. Комісія проводить неофіційні консультації з експертами з цих країн так само, як і з експертами з держав-членів. Було налагоджено тісну співпрацю з комітетами, що допомагають Комісії в її роботі. Рада ЄЕП збирається кожні два роки, а Об'єднаний парламентський комітет ЄЕП і Консультативний комітет ЄЕП проводять регулярні засідання. Європейське співробітництво в галузі акредитації