Косметична продукція Гіпоалергенні заяви.

Додаток IV косметичного Регламенту охоплює гіпоалергенні заяви і

встановлює, що такі заяви можуть використовуватися тільки в тих випадках, коли

косметичний продукт був розроблений для мінімізації його алергенного потенціалу.

Відповідальна особа повинна мати підтверджуючі докази:

• які є науково обґрунтованими;

• статистично надійними;

• можуть включати дані післяреєстраційного нагляду;

• оцінка косметики повинна постійно оновлюватися у світлі нових даних.

Слід повністю уникати наявності відомих алергенів, включаючи ті, які:

• ідентифіковані як сенсибілізатори SCCS;

• ідентифіковані як шкірні сенсибілізатори іншими офіційними комітетами з

оцінці ризиків;

• класифіковані як шкірні сенсибілізатори категорії 1A або 1B відповідно до CLP;

• ідентифіковані компанією на основі скарг споживачів;

• загальновизнані як сенсибілізатори в науковій літературі; або

• для яких відсутні відповідні дані про їх сенсибілізуючий потенціал.

Це дуже високий бар'єр, і це означатиме, що компанії буде важко обґрунтувати

гіпоалергенну заяву, але використання цієї заяви не є обов'язковим, це

вибір фірми.

Крім того, документ наполягає на тому, що використання гіпоалергенної заяви не

гарантує повної відсутності сенсибілізації, і тому продукт не повинен створювати

враження, що він це робить. Компанії повинні розглянути, чи розуміють споживачі

заяву, і при необхідності надати додаткову інформацію.

Документ також посилається на Науковий комітет з безпеки споживачів (SCCS)

«Меморандум про використання людських даних при оцінці ризику сенсибілізації шкіри».